Урок 3: Існування Бога — задум

Вступний курс вивчення християнських свідчень від Apologetics Press

ІСНУВАННЯ БОГА — ЗАДУМ

Одним із законів мислення, які використовуються у сфері логіки, є закон раціональності. Цей закон стверджує, що людина повинна приймати за істину лише ті висновки, для яких є достатні докази. Це є цілком розумним, оскільки людина, яка приймає висновки без доказів або на основі недостатніх доказів, діяла б нераціонально. У процесі обговорення питання про існування Бога теїсти використовують логіку, чітке мислення та фактичні дані, щоб представити аргументи, які є достатніми для обґрунтування висновку про те, що Бог існує.

Докази, які використовуються для підтвердження позиції теїста щодо існування Бога, можуть набувати різних форм. Усі аргументи, представлені теїстами в сукупності, формують надзвичайно сильну, незаперечну справу на користь існування Бога. У своїй цілісності ці докази є достатніми, щоб обґрунтувати висновок про те, що Бог існує. У цьому уроці ми представимо та обговоримо додаткові докази, які підтверджують існування Бога.

ТЕЛЕОЛОГІЧНИЙ АРГУМЕНТ

Для того щоб довести існування Бога, теїсти часто використовують так званий телеологічний аргумент. «Телеологія» — це слово, яке стосується мети або задуму. Таким чином, цей підхід припускає, що там, де є задум, має бути й автор задуму. У логічній формі цей аргумент можна представити так:

1. Якщо всесвіт демонструє ознаки задуму, він повинен мати автора задуму.
2. Всесвіт демонструє ознаки задуму.
3. Отже, всесвіт повинен мати автора задуму.

Ця правильна форма логічного міркування та її наслідки не залишилися поза увагою тих, хто не вірить у Бога. Навіть невіруючі розуміють, що не можна отримати поему без поета, закон без законодавця, картину без художника або задум без автора задуму. Однак, хоча багато невіруючих і визнають, що задум вимагає автора задуму, вони заперечують, що в природі є будь-який задум, який би був достатнім для підтвердження існування Великого Автора Задуму.

Розбіжність між віруючим у Бога і тим, хто не вірить, зовсім не стосується того, чи вимагає задум автора задуму. Натомість основним пунктом суперечки є те, чи є у природі достатній задум, щоб довести висновок про існування Автора Задуму. Саме тут телеологічний аргумент набуває значення.

ЗАДУМ ВСЕСВІТУ

Наш всесвіт працює за точними науковими законами. Точність всесвіту та досконалість цих законів дозволяють вченим запускати ракети на Місяць із повною впевненістю, що вони приземляться в межах кількох метрів від заданої цілі. Така точність і досконалість також дають астрономам змогу прогнозувати затемнення за багато років до їх настання або визначати, коли комета Галлея знову стане видимою.

Точність, складність і впорядкованість у всесвіті не викликають сумнівів. Проте, хоча атеїсти охоче визнають, що існує складність (і навіть порядок), вони не готові сказати, що є задум, бо знають, що системний задум потребує Автора Задуму.

Чи існують докази задуму? Атеїст стверджує, що таких доказів немає. Теїст, однак, каже, що докази задуму існують, і пропонує таку інформацію для підтвердження цієї заяви.

Ми живемо у величезному всесвіті. Хоча його зовнішні межі ще не виміряні, оцінюється, що його діаметр становить близько 93 мільярдів світлових років (світловий рік — це відстань, яку світло проходить за один рік, рухаючись зі швидкістю понад 300 тисяч кілометрів на секунду; світловий рік — це приблизно 9,5 трильйона кілометрів). У всесвіті, за оцінками, існує близько двох трильйонів галактик і незліченна кількість зірок. Галактика Чумацький Шлях, у якій ми живемо, містить понад 300 мільярдів зірок і настільки велика, що навіть зі швидкістю світла знадобилося б 100 тисяч років, щоб подолати її. Якби ми намалювали карту галактики Чумацький Шлях, де ми живемо, і зобразили Землю та Сонце як дві точки, розташовані одна від одної на відстані 1 дюйм=2,54 см (тобто в масштабі 2,54 см = 150 мільйонів кілометрів — відстань між Землею та Сонцем), нам знадобилася б карта завширшки щонайменше 6,4 км, щоб знайти наступну найближчу зірку, і карта завширшки 40 000 км, щоб дістатися до центру нашої галактики.

Проте, хоча його розмір сам по собі є вражаючим, його задум є ще більш вражаючим. Температура всередині Сонця оцінюється в понад 20 мільйонів градусів Цельсія. Земля, однак, знаходиться на точно правильній відстані від Сонця, щоб отримувати достатню кількість тепла та радіації для підтримання життя у тому вигляді, як ми його знаємо. Якби Земля була переміщена лише на 10% ближче до Сонця (приблизно на 15 мільйонів кілометрів), вона поглинала б надто багато тепла та радіації. Якби Земля була переміщена на 10% далі від Сонця, тепла було б недостатньо. Обидва випадки означали б загибель життя на Землі.

Земля обертається навколо своєї осі зі швидкістю 1 600 кілометрів на годину на екваторі й одночасно рухається навколо Сонця зі швидкістю 112 тисяч кілометрів на годину (приблизно 30 кілометрів на секунду), тоді як Сонце та його сонячна система мчать через космос зі швидкістю 965 тисяч кілометрів на годину по орбіті настільки великій, що, за оцінками, знадобиться понад 220 мільйонів років, щоб завершити один повний оберт.

Цікаво, що коли Земля рухається своєю орбітою навколо Сонця, вона відхиляється від прямої лінії лише на 0,28 мм кожні 29 кілометрів. Якби це відхилення становило 0,32 мм, ми б опинилися настільки близько до Сонця, що згоріли б; якби воно становило 0,25 мм, ми опинилися б настільки далеко від Сонця, що замерзли б. Земля знаходиться приблизно на відстані 386 000 км від Місяця, чия гравітація викликає океанські припливи. Якби Місяць наблизився до Землі лише на одну п’яту, припливи були б настільки величезними, що двічі на день вони сягали б висоти 10-15 метрів на більшій частині поверхні Землі.

Що сталося б, якби швидкість обертання Землі зменшилася вдвічі або подвоїлася? Якби вона зменшилася вдвічі, тривалість кожної пори року подвоїлася б, що спричинило б такі екстремальні спеку і холод на більшій частині Землі, що вирощування достатньої кількості їжі для населення стало б надзвичайно складним (якщо взагалі можливим). Якби швидкість обертання подвоїлася, тривалість кожної пори року скоротилася б наполовину, спричинивши подібні проблеми з браком їжі. Земля нахилена на своїй осі точно на 23,5 градуса. Якби цей нахил був зменшений до нуля, велика частина води Землі накопичувалася б навколо двох полюсів, залишаючи величезні пустелі на решті поверхні. Якби атмосфера Землі була значно тоншою, метеорити частіше й із більшою силою влучали б у нашу планету, спричиняючи глобальне спустошення.

Океани забезпечують величезний резервуар вологи, яка постійно випаровується і конденсується, падаючи на землю освіжаючим дощем. Добре відомо, що вода нагрівається і охолоджується значно повільніше, ніж тверда суша, що пояснює, чому пустельні регіони можуть бути пекучо гарячими вдень і замерзати вночі. Вода, однак, довше утримує свою температуру і забезпечує своєрідну природну систему опалення/кондиціювання для суші на Землі. Температурні коливання були б набагато менш передбачуваними, якби близько чотирьох п’ятих поверхні Землі не було вкрите водою. Крім того, люди й тварини вдихають кисень і видихають вуглекислий газ. З іншого боку, рослини поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень. Ми залежимо від рослин для забезпечення нас киснем, але часто не усвідомлюємо, що майже 50% нашого кисню походить від крихітних рослин у морях. Якби наші океани були значно меншими, ми б швидко залишилися без повітря для дихання.

Чи можна розумно очікувати, що ці точні умови, необхідні для життя, у тому вигляді, як ми його знаємо, були створені «просто випадково»? Земля знаходиться на точно правильній відстані від Сонця; вона на точно правильній відстані від Місяця; має точно правильний діаметр; має точно правильний атмосферний тиск; має точно правильний нахил; має точно правильну кількість океанської води; має точно правильну вагу й масу — і так далі. Якби така кількість вимог була виконана в будь-якій іншій сфері життя, ідея про те, що вони виникли «просто випадково», була б негайно відкинута як абсурдна. І все ж деякі люди досі припускають, що всесвіт, Земля і життя на Землі існують внаслідок щасливого випадку. Кілька років тому у журналі Science Digest всесвітньо відомий фізик Джон Ґріббін опублікував статтю, у якій наголосив на важливості фактів, подібних до згаданих вище, але назвав свою статтю «Щасливий шанс Землі!» Відомий британський астроном сер Фред Гойл, однак, припустив, що ідея про випадковість і безлад, які якимось чином призводять до задуму та порядку, подібна до твердження, що торнадо може пронестися через звалище і зібрати з уламків літак Boeing 747. Статистична неймовірність того, що всесвіт «просто стався», є вражаючою. Єдина альтернатива полягає в тому, що його створив Розумний Творець — Бог.

ЗАДУМ ЛЮДСЬКОГО ТІЛА

Багато років тому давній учений Августин зауважив: «Люди вирушають у подорож, щоб дивуватися висотам гір, величезним хвилям морів, довгим течіям річок, безкрайнім обширами океану, круговому руху зірок; і проходять повз самих себе без подиву». Справді, ми дивуємося багатьом вражаючим сценам нашого унікального всесвіту, але часто не дивуємося дивовижному творінню — людському тілу. За словами тих, хто не вірить у Бога, людське тіло є результатом набору «щасливих» обставин, які були запущені в дію міфічними «Батьком Часом» і «Матір’ю Природою». Однак це припущення не відповідає фактам. Чи може людина розумно зробити висновок, що шедевр людського тіла — зі своїми геніальними системами та дивовижним задумом — є результатом сліпої випадковості, яка діяла мільйони років, як припускає атеїзм? Чи, можливо, буде розумніше припустити, що людське тіло є результатом системного задуму Великого Творця?

Людське тіло можна розглядати на чотирьох рівнях. Перший — це клітини, які є найменшою одиницею життя. Другий — це тканини (м’язова, нервова тощо), які є групами однакових клітин, що виконують однакові функції. Третій — це органи (серце, печінка тощо), які є групами тканин, що працюють разом у гармонії. Четвертий — це системи (репродуктивна, кровоносна тощо), які складаються з груп органів, що виконують певні функції тіла. Хоча ми не маємо можливості детально розглянути кожен із рівнів, короткий огляд людського тіла в цілому приводить до висновку, що тут діє розумний задум.

Людське тіло складається з понад 250 різних видів клітин (червоні кров’яні тільця, білі кров’яні тільця, нервові клітини тощо), загальна кількість яких в середньому дорівнює приблизно 100 трильйонам клітин у дорослої людини. Ці клітини мають різні форми та розміри й виконують різноманітні завдання. Наприклад, деякі клітини, такі як чоловічі сперматозоїди, настільки малі (їхня довжина лише 0,05 мм), що 20 000 з них помістилися б у великій літері «О» стандартної друкарської машинки. Деякі клітини, якщо їх покласти одна за одною, утворили б лише дюйм-2,54 см, якби зібрати разом 6 000 клітин. І все ж усі клітини людського тіла, якщо скласти їх в одну лінію, могли б обігнути Землю понад 200 разів (тобто приблизно 8 мільйонів кілометрів). Навіть найбільша клітина людського тіла, жіноча яйцеклітина, є неймовірно малою — її діаметр становить лише 0,254 мм. Клітини мають три основні частини. По-перше, кожна клітина має клітинну мембрану, яка її оточує. По-друге, всередині клітини знаходиться тривимірна цитоплазма — водяниста речовина, що містить спеціалізовані органели. По-третє, усередині цитоплазми знаходиться ядро, яке містить більшість генетичного матеріалу та виконує функцію центру управління клітини. Клітинна мембрана має товщину близько 0,06-0,08 мікрометра, але забезпечує вибірковий транспорт речовин у клітину та з неї.

У цитоплазмі одночасно відбувається безліч різноманітних хімічних реакцій, і кожна клітина має такі біохімічні здібності: (1) комунікація; (2) утилізація відходів; (3) живлення; (4) відновлення; (5) репродукція. У цитоплазмі також є органели, такі як мітохондрії (у багатьох випадках понад 1 000 на одну клітину), які забезпечують клітину енергією. Крім того, є рибосоми, які виконують роль фабрик із виробництва білків. Тільця Ґольджі зберігають деякі білки, що виробляються рибосомами, тоді як лізосоми в цитоплазмі виконують функцію утилізації відходів.

Ядро є центром управління клітини та відокремлене від цитоплазми ядерною мембраною — по суті, подвійною плазматичною мембраною. Усередині ядра міститься генетична інформація клітини (хромосоми, які складаються з дезоксирибонуклеїнової кислоти — ДНК). ДНК є супермолекулою, яка несе закодовану інформацію, необхідну для створення всіх компонентів клітини. Якби ДНК з однієї клітини людського тіла було вилучено з ядра та розгорнуто (вона знаходиться в клітині в спіральному положенні), її довжина становила б приблизно два метри та містила б близько шести мільярдів нуклеотидів (так званих «азотистих основ»). Оцінюється, що якби всю ДНК дорослої людини покласти в одну лінію, вона досягла б Сонця й назад (300 мільйонів кілометрів) 400 разів.

Також варто зазначити, що молекула ДНК виконує те, що ми, як люди, лише починаємо розуміти: вона зберігає закодовану інформацію в хімічному форматі, а потім використовує ферменти та молекули РНК, щоб декодувати й застосовувати цю інформацію. ДНК є складною багатошаровою операційною системою. Якби ця інформація була написана англійською мовою, ДНК у одній людській клітині могла б заповнити 300-томний набір енциклопедій, кожна з яких мала б близько 2 000 сторінок. Ще більш вражаючим є те, що вся генетична інформація, необхідна для відтворення всього людства (приблизно восьми мільярдів людей), могла б уміститися в об’єм близько 0,2 кубічного сантиметра. Хромосоми (які є окремими сегментами геному) упаковані приблизно в 10 000 разів щільніше, щоб поміститися в ядрі! Людський геном — це дійсно дивовижне явище, яке ми лише починаємо розуміти. Крім того, тепер ми знаємо, що над геномом існує рівень контролю та регуляції, який називається епігеномом.

Старі твердження про те, що 98% людського геному є «сміттєвою ДНК», були спростовані відкриттями останнього десятиліття. Зокрема, у 2012 році проект ENCODE, міжнародна колабораційна дослідницька ініціатива з вивчення функцій геному, заявив, що понад 80% геному на цей момент має встановлену біохімічну функцію. Це вражаюче свідчення величного задуму геному. Інформаційний зміст геному не міг виникнути випадково через випадкові мутації в поєднанні з природним відбором. Лише розум здатен створити код, подібний до людського геному.

Що ж ми можемо сказати про дивовижний генетичний код, знайдений у ДНК кожної клітини? Складність молекули ДНК — разом із величезною кількістю закодованої в ній хімічної інформації — доводить, що ця «супермолекула» не могла виникнути випадково. Свідчення вимагають існування Розумного Творця.

ЗАДУМ У ТВАРИННОМУ СВІТІ

Багато любителів птахів і тварин навчилися цінувати й захоплюватися очевидним задумом у природному світі. У наступних абзацах наведено лише два приклади складного задуму, виявленого у тваринному світі.

Птах із термометром у дзьобі

Ми всі пам’ятаємо, як нам міряли температуру, коли ми хворіли. Інколи потрібно було тримати термометр під язиком приблизно 60 секунд. Однак із розвитком технологій було розроблено нові термометри, які можна вставити у вухо, що дозволяє виміряти температуру всього за кілька секунд. Але існує австралійський птах, званий малійський індюк (або маліфавл), який має вбудований термометр, набагато точніший, ніж ті, які використовують люди.

Коли настає час для самки маліфавла відкладати яйця, самець викопує яму в землі та накладає в неї велику купу гілок і листя. Потім він покриває цю купу піском, іноді роблячи її висотою до 1,2 метра. Завдяки піску, що вкриває купу, листя і гілки починають гнити, що утворює тепло. Самець робить отвір у верхівці купи, куди самка відкладає одне яйце. Через тиждень він робить ще один отвір, і вона відкладає наступне яйце. Цей процес триває, доки у гнізді не буде приблизно 18 яєць.

Кілька разів на день самець встромляє свій дзьоб у купу. Потім він висовує язик, який настільки чутливий, що може визначати зміну температури на 1/10 градуса. Якщо купа надто гаряча, він забирає трохи піску. Якщо вона надто холодна, він додає більше піску. Через приблизно сім тижнів інкубації пташенята вилуплюються.

Звідки маліфавл знає точну температуру, необхідну для яєць? Як він розуміє, що гниле листя, вкрите піском, буде виробляти тепло? Як його язик вимірює зміни температури на 1/10 градуса? Все просто — маліфавл був створений. А задум потребує Творця!

Жук із бомбою в черевці

Жук-бомбардир є ще однією істотою, яка демонструє неймовірний задум. Він має пульсуючий механізм захисту, який працює наступним чином. У його залозах виробляються дві хімічні речовини — перекис водню і гідрохінони, які потім зберігаються у великому резервуарі, розташованому в черевці жука. Коли тварина відчуває загрозу, м’язи навколо резервуара скорочуються, проштовхуючи хімічні речовини через клапан у серцеподібну реакційну камеру, вистелену клітинами, що виділяють пероксидази й каталази (оксидативні ферменти). Ці ферменти швидко розкладають перекис водню і каталізують гідрохінони у п-бензохінони — сполуки, відомі своїми подразнювальними властивостями. Ця хімічна реакція призводить до виділення вільного кисню та тепла. Жук викидає розпилення через поворотну «гармату» за температури 100 °C у пульсуючій формі зі швидкістю 500 пульсацій за секунду.

Чи можете ви уявити, як пояснити весь цей складний задум «випадковими еволюційними процесами», що відбувалися мільйони років у природі? Насправді лише розумний задум може пояснити, як жук здатний виробляти необхідні хімічні речовини, зберігати їх окремо до моменту, коли вони потрібні, створювати потрібні ферменти й викидати гарячу суміш у бік свого ворога.

ВИСНОВКИ

Єдині люди, яким важко зрозуміти наслідки задуму, — це ті, хто «вважали за непотрібне пізнати Бога» (Римлян 1:28). Такі люди можуть стверджувати, що «немає Творця», але їхні аргументи не є переконливими. Неможливо отримати поему без поета або закон без законодавця. Неможливо створити картину без художника чи музичну партитуру без композитора. І точно так само неможливо отримати системний задум без Творця. Задум у всесвіті — від величезного всесвіту до крихітної клітини — є очевидним і достатнім, щоб зробити висновок, який вимагає закон раціональності: Бог існує!

Питання—Урок 3

ПРАВДА ЧИ НЕПРАВДА

Напишіть ПРАВДА або НЕПРАВДА у пропусках перед наступними твердженнями.

1. ______________ Телеологія означає мету або задум.
2. ______________ Якщо всесвіт демонструє задум, то повинен бути і автор задуму.
3. ______________ У цілому є достатньо свідчень, щоб довести існування Бога.
4. ______________ Інколи системний задум не має автора задуму.
5. ______________ Наш всесвіт функціонує відповідно до певних природних законів.
6. ______________ Земля знаходиться на точно правильній відстані від Сонця для підтримання життя.
7.  ______________ Людське тіло складається з клітин, тканин, органів і систем.
8.  ______________ Люди навчилися хімічно кодувати інформацію.

ВИБІР ВІДПОВІДІ

Обведіть правильну відповідь(і).

1. Якщо Всесвіт демонструє задум, то що з наведеного повинно було бути?
   • (a) Випадковість
   • (b) Великий вибух
   • (c) Автор задуму
   • (d) Маленька частинка
2. У цілому свідчення доводять, що у всесвіті є що?
   • (a) Задум
   • (b) Немає задуму
   • (c) Порядок, але не задум
   • (d) Випадковий задум
3. В якій галактиці знаходиться Земля?
   • (a) Гуцульський ліжник
   • (b) Плутонічна
   • (c) Червоний Стратус
   • (d) Чумацький Шлях
4. Яка приблизна відстань від Землі до Місяця?
   • (a) 386 км
   • (b) 386 000 м
   • (c) 386 000 км
   • (d) 386 000 000 км
5. Яка частина клітини є її центром управління?
   • (a) Ядро
   • (b) Клітинна мембрана
   • (c) Цитоплазма
   • (d) Органелла
6. Яка молекула може зберігати закодовану хімічну інформацію?
   • (a) Тканина
   • (b) Клітина
   • (c) ДНК
   • (d) Оксиген

ВСТАНОВІТЬ ВІДПОВІДНІСТЬ:

Встановіть відповідність між пов’язаними поняттями (впишіть правильну літеру у пробіл біля кожного номера).

1. _____ Приймає висновок тільки за наявності адекватних доказів
2. _____ Мета або задум
3. _____ Функціонує згідно з точними законами природи
4. _____ Покриває чотири п’ятих поверхні Землі
5. _____ Складається з 250 різних типів клітин
6. _____ Містить хімічно закодовану інформацію
7. _____ Заперечує існування системного задуму у Всесвіті
8. _____ Розташована на точній відстані від Сонця, щоб підтримувати життя

1. Всесвіт
2. Вода
3. Людське тіло
4. Закон раціональності
5. Атеїст
6. Земля
7. Телеологія
8. Молекула ДНК

ЗАПОВНІТЬ ПРОПУСКИ

1. Якщо всесвіт демонструє ознаки ______________ , він повинен мати ______________  ______________ .
2. ______________ демонструє ознаки ______________ .
3. Отже, ______________ повинен мати ______________  ______________ .
4. Наш всесвіт працює за ______________ науковими ______________ .
5. Галактика ______________  ______________ , у якій ми живемо, містить понад 300 ______________ зірок.
6. Земля обертається навколо своєї ______________ зі швидкістю 1 600 ______________ на ______________ на екваторі.
7. ______________ є супермолекулою, яка несе ______________ інформацію, необхідну для ______________ всіх компонентів клітини.

---

Published September 19, 2024